Чинне законодавство України не містить визначення поняття “утримання”. Це поняття можна з’ясувати шляхом комплексного аналізу нормативно-правових актів, через призму визначення випадків, в яких утримання належить конкретній особі.

Суть цього інституту полягає в тому, що одна фізична особа зобов’язана надавати іншій фізичній особі фінансову допомогу, як правило у грошовій формі.

Відносини щодо утримання можуть виникнути між такими фізичними особами:

  • між подружжям;
  • між батьками та дітьми;
  • між бабусею/дідусем з одного боку та онуками з іншого;
  • між прабабою/прадідом з одного боку та правнуками з іншого;
  • між мачухою/вітчимом з одного боку та падчеркою/пасинком з іншого боку;

Ці відносини за загальним правилом виникають у тих випадках, коли одна із сторін, між якими можуть виникнути відносини є непрацездатною, потребує фінансової допомоги, а інша сторона має можливість надавати допомогу.

Рекомендуємо прочитати статтю: Практика отримання коштів від страхових компаній

Приклад встановлення утримання:

  • Працюючий чоловік-пенсіонер вважається таким, що може мати на утриманні свою непрацездатну дружину;
  • Батько вважається таким, що утримує свою дитину до моменту закінчення вищого навчального закладу, але до моменту досягнення дитиною 23-х р.;
  • Дитина вважається такою, що утримує свого батька, якщо вона є повнолітньою та отримує дохоти, а батько є непрацездатним

Як довести факт утримання?

Для доведення вказаного факту житлово-експлуатаційна організація (ЖЕК), або органи місцевого самоврядування (сільська рада, до прикладу) мають право видавати довітку про те, що у фізичної особи перебуває на утриманні інша фізична особа. На жаль, цей документ не доводить факту регулярної фінансової чи іншої допомоги. Рідко трапляються випадки, коли страхові компанії оспорюють цю довідку. В таких випадках доцільно долучити письмові покази свідків, зокрема, сусідів, лікарів, родичів

Закон України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних                        транспортних засобів” у ст. 35.2 дає право страховій компанії вимагати документи, що підтверджують витрати на утримання. Згідно практики діяльності Юридичної компанії “Відшкодування” такими документам є довідка про призначення пенсії на утримання. Також, вказаний Закон відсилає до ст. 1200 Цивільного кодексу України, де визначено, що у випадку смерті фізичної особи право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні, або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті, але не пізніше ніж за 10 місяців. 

Обрахунок утримання

Розглянемо декілька прикладів, скільки коштів може отримати особа, що претиндує на утримання:

  • дитина, якій виповнилося 18 років перебуває на навчанні до виповнення 21-го року. Таким чином, вона має можливість отримувати кошти на протязі 36-ти місяців. Середньомісячний дохід утримувача 3200 грн. Кошти розділяються порівну на утримувача і утриманця, тому дитина потенційно мала б претендувати на 1 600 грн. щомісяця. Загальна сума коштів, які має право отримати дитина становить: за 36 (міс.) х 1 600 (грн.) = 57 600 грн.
  • пенсіонер перебував на утриманні у свого працездатного сина. Середньомісячний дохід сина становить 5 000 грн. Як відомо з попереднього приклад, кошти розділяються порівну, тобто по 2 500 грн. на особу. Виникає логічне питання до якого моменту обчислювати термін утримання. Згідно практики Юридичної компанії “Відшкодування” береться середній вік життя у даному регіоні у відділі статистики, або ж страхова компанія може здійснювати виплату не разому, а щомісячну.

Варто врахувати, що мінімальна сума, котра має бути виплачена на утримання згідно Закон України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних                        транспортних засобів” становить 36 мінімальних заробітних плат, що були встановлені на момент ДТП.

Рекомендуємо прочитати статтю: Які витрати на поховання потерпілого у ДТП компенсовує страхова компанія